Тестування для Junior: питання на співбесіду

Усі вони test doubles, обʼєкти, що в тесті замінюють справжню залежність. Dummy лише заповнює параметр, stub повертає заготовлені відповіді, spy ще й записує виклики для перевірки після дії, mock отримує очікування до дії й сам падає, якщо їх не виконано, fake це робоча спрощена реалізація, як репозиторій на масиві. Stub і fake ведуть до перевірки стану, spy і mock до перевірки поведінки.

Вид тесту визначає, скільки справжнього коду бере участь у перевірці: unit бере клас у памʼяті, integration додає одну справжню залежність (базу, кеш, файли), feature проганяє HTTP-запит крізь увесь застосунок, e2e клікає в браузері. Піраміда радить багато unit-тестів і мало повільних, трофей ставить у центр інтеграційні; пропорцію обирають за тим, де в проєкті живуть баги.

Pest це надбудова над PHPUnit: з кожного файлу з `it()`/`test()` він генерує клас, що успадковує `TestCase`, і запускає його раннером PHPUnit з тим самим `phpunit.xml`. Тому класові тести працюють поруч без змін, асерти PHPUnit доступні, а Pest додає `expect()`-ланцюжки, datasets, хуки, `arch()`, мутаційне тестування й профілювання.

Хороший unit-тест перевіряє одну поведінку через публічний інтерфейс, складається з трьох частин (arrange, act, assert), має назву-речення про правило, не залежить від часу, бази й інших тестів і падає лише тоді, коли поведінка справді зламалась.